Моїм однокласникам❤
В кришталику прожитих днів
Спочила юність, бо стомилась -
Сміливо мріяла, не крилась,
Сягнути прагнула вогнів.
Мозаїка її хвилює,
Мурахами вкриває тіло.
Майбутнє, що ми так хотіли
У пам'яті весь час малює.
Болить наївними бажаннями,
Лоскоче ніздрі ароматом,
Коли були в нас тато й мама,
А зараз ми вже мама й тато.
То пропонує диво-ключики,
І в вирій тягнуться ключі,
Нам радить - поспіх відключи,
А ми дратуємось розлючено.
Ми ж бо дорослі, плани в нас -
Нотатки, зустрічі та справи
Хотіли пить неспішно каву
Та знову зрадив недруг - час.
Хотіли вітром керувати,
Скарби знаходити в морях,
Долоні гріти, де зоря
Бажала тихо спочивати.
Кришталик нудиться, напевно,
І пилом тихо припада.
Так в озері стоїть вода
Й на шторм очікує даремно.
Вже скоро сорок, півжиття,
А може й більше - прилітає!
Сніг на волосся випадає
А в юності ядро буття.
