|
Мудрощам ніхто з нас не навчавсь.
Просто переходив з уст в уста
з прадіда й прабаби Неначас,
жодних не шукаючи підстав.
Він приходив тихо, мов удав,
він чавив ростки найменших змін,
будь-які реформи відкидав,
діяв через мітинги та ЗМІ,
ширився у світі соцмереж,
все життя поставивши на стоп.
Ні, стабільність в нас не відбереш!
Ні, не виб'єш ґрунт з-під наших стоп!
Партквиток, "совок", матюк, "язик",
рідний і надійний наш завод! -
Все лишіть, до чого свято звик
наш законсервований народ.
Не на часі віз нових ідей,
мова, гідність, воля і війна,
будь-яка новаторська модель
в мисленні, традиціях і снах.
Нас до тебе кличе знов нужда.
Ми палкі, мов лампи Ілліча!
О, прийди й спаси нас від страждань,
вічний-канонічний Неначас!
Батьку, за дітей горою стань,
від нечистих змін убережи!
Затишно, владико всіх констант,
за твоєю пазухою жить!
Дай постійність в струмі і в серцях,
в назвах вулиць, міст і областей.
В дзиґу часу вбий надійний цвях,
буйних приземляй, спускай зі стель.
Знищуй всі нові зв'язки й мости.
Тактика проста - хай не нова.
Ще від активістів захисти
й від цунамі перейменувань.
Вклякне всякий, хто тобі пручавсь!
Слався, Всемогутній Неначас!
© Сашко Обрій.
22.10.22
ID:
971638
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 22.01.2023 00:45:12
© дата внесення змiн: 22.01.2023 00:45:12
автор: Олександр Обрій
Вкажіть причину вашої скарги
|
