На жаль, Європа нас годує
по чайній ложці
на одну добу,
війну в долЯри
конвертує
і кожен «лідер»
щось з війни
здобув:
хто хабара
мав половину,
хто весь хабар,
що від Кремля…
А є паяци, що як тля,
гризуть, беззубі, Україну,
яким Росія до смаку,
які в Росії на гаку.
Їх «мирні» санкції
з дірками,
з російських газохабарів,
вони ніяк не зсунуть
камінь
з дороги зброї
угорі.
Їх допомога
є такою,
щоб в Україні
йшла війна,
а не в Європі,
щоб з війною
забулась «лідерів»
вина,
які як завжди
співчували
коли могли
спасти дитя,
коли здали
на побиття
Вкраїну
з першої навали…
І в чотирнадцятий,
і в лютий
двадцять другого
орда
своєї
не ховала люті…
Так, українців
ця біда…
В Європі ж – там
лише бояться,
що все закінчиться
не враз,
з козлом лягли
європаяци,
за той козла
смердючий газ:
вже пропонують
мирно здатись,
чи то погодитись
з козлом,
«який попре,
так може статись,
на Україну
більшим злом».
Куди вже більше?
Він конає.
Козел в агонії війни…
А ті паяци – хто вони?
Хто з них козла переконає,
щоб той козел
козлом не був?
Козел той
з доларом в зобу,
та й вся його
та кліка клята:
козли, козлихи, козлонята…
Паяци ж все шукають миру:
козла слова беруть на віру.
Паяцам – горе не своє
(чужа війна, чужі і сльози)
і кожен долара сує
козлу – плоду метаморфози.
А долар –
то кривава плата,
не доларом –
людским життям…
Чи треба розуму палата
(без помилок, без каяття)
щоб зрозуміти:
є дорога
до миру в гордій Україні,
і та дорога – перемога,
на всі віки,
віднині!
Післяслово
…і наволоч
подохне ця,
Росію в пекло
зек звезе,
не збережуть
свого «лиця»
європаяци
і козел.
«І на оновленій
землі
Врага не буде,
супостата,
А буде син
і буде мати,
І будуть люде
на землі.»
Серпень 2022 року
ID:
957986
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сатиричні вірші
дата надходження: 29.08.2022 13:20:48
© дата внесення змiн: 29.08.2022 13:21:48
автор: володимир мацуцький
Вкажіть причину вашої скарги
|
