коли я був малим, я знав цю настанову:
синку, за всіх обставин будь чоловіком ― ясно?
а особливо, коли поруч з тобою дівчина. ―
так мене вчила мама змалечку на майбутнє.
що ти скажеш з приводу того,
що ти, як погода, щодня
инша, тобто инакша?
коли я з тобою, лиш те й роблю,
що вгадую, аж голова йде обертом:
скажіть мені хтось: що відбувається?
чорне та біле, добро та зло ―
чи розуміє вона, що це ― нетотожні речі?
не впевнений. я відчуваю,
що втрачаю свої критерії,
й тільки того й роблю, що блукаю наосліп
лабіринтом припущень, уявлень
та фантастичних теорій.
а настане ж той день, коли неминуче
доведеться поставити наше питання руба:
дитинко, чи любиш мене? мусиш тоді й шанувати.
досі ти тільки й робила, що мінилася, як погода,
та й тепер лише зводиш з глузду,
й не даєш мені часу подумати.
буває, здається, знаю тебе досконало,
а вже за мить визнаю, що це ― далеко не так.
час подібний до моря, й він ― на моєму боці.
хіба ти не маєш враження, що я вже поїхав стріхою?
а я відчуваю, ніби мене впіймав і тепер затягує
езотеричний вир, де немає причин та наслідків.
цій жінці однаково. каже, ніколи не знала,
бо й не хотіла знати, законів свого єства.
просто навздогад торкається струн моєї душі,
і вона, ця душа, підноситься десь аж до неба високо.
так, ця жінка змінила мене і моє життя.
я йду в невідомому напрямку широким щасливим шляхом:
шляхом гріха, я гадаю. все ж таки пам'ятаю
те материнське напуття: будь чоловіком, сину.
досі не вивчив цієї жінки ― може, й не вивчу ніколи;
доки не вивчив, не знаю, що мені з нею робити
changin' times, nazareth
https://www.youtube.com/watch?v=iY6N-ynQjIE
ID:
955825
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.08.2022 22:59:28
© дата внесення змiн: 08.08.2022 22:59:28
автор: Buster
Вкажіть причину вашої скарги
|
