Не було ні зустрічей щасливих
Ані схвильованих і відчайдушніх слів
Лиш тільки сніг- холодний, білий
Зустрічним вітром обличчя опалив.
Котились сльози, миттю замерзали
Як струни про щось гуділи явори
Зима вже звично бралася до справи
Міняючи у полі кольори.
І поступово все минуле забувалось
Весни і літа- ніби й не було
Осінь з душею попрощалась
Та сивиною впала на чоло.
Вже незабаром фініш…життєві перегони
Звичайно мають початок і кінець
Нехай розкажуть галасливі дзвони
Що десь на небі відбулось єднання двох сердець.
01.12.2021
