Безмежний простір у твоїх руках,
В очах замріяних ночують зорі,
А днюють сонцепромені бадьорі -
Ти оселився у моїх думках.
Ти оселивсь у спраглому єстві -
Заполонив мої чуттєві схеми,
Без будь-яких доведень теореми -
Це те, найкраще від усіх скарбів!