Сьогодні ранок геть не фантастичний,
Не сліпить сонце, на його очах - бинти
І я б упала в забуття навічно
Та знаю, що тепер існуєш ти.
А вчора місяць загубився в небі
І відшукати не змогла його, дарма!
Все темрява вбирала жадно в себе
Та не боялась я, бо більше не сама!
Осінні дні, буває, хмурять лоба,
Дощами плачуть, подихом зітхають.
Але ж для мене це так мало значить,
Тому що Я тепер ТЕБЕ КОХАЮ!
Авторська начитка https://youtu.be/w3xRYCf39z8