Набридла мовчазна багатослівність.
У тиші стільки голосних думок!
Приворожила легкість і чарівність.
Емоцій пряних пристрасний ковток.
Коли тремтить, коли схопило подих,
Коли щоками котиться роса.
Коли в очах затамувався подив,
І райдугу малюють небеса.
Коли немов розтанула свідомість,
Коли цінніш за кисень тільки він.
Солодка невагомість, невагомість.
Емоції, кураж, адреналін. –
Дивися: ось книжки на етажерці,
То все про мене. Віриш ти чи ні,
Але в моїх думках, в моєму серці –
Лиш ти один, ти всюди у мені.