Він на дірку глянув гірко,
на «шузи», сорочку…
І хильнув горілки знову…
Куснув огірочка,
трохи сала,
трохи хліба…
Що ще з горя треба?
Постелив собі ряднину
та й ліг серед неба.
Спав він не одну годину
і таке наснилось…
ніби звання депутата
до нього прибилось.
Ніби він на килим ставши,
в костюмі, краватці
прямував прямо до зали
ради депутатській.
Ніби, в бік йому ковінку,
споконвіку "беня"!
Має гарну, статну жінку
І грошиків жменю.
Роз'їзджає мерседесом
приймає закони
та хтось його стусанами
вивів з мрії, сону.
І продерши очі сині
дідуган побачив
усю голу правду нині,
ще й синці впридачу.
Отаке воно буває
З перепою в горі –
мрієш, млієш депутатством
а воно тут: "Sorry!"
Так що, браття, забувайте!
Мрійте про щось інше!
Кожен свій жердочок знайте,
Ото й буде ліпше.
12.03.2021
