Минає все, минають ночі
І день за днем проходять знов
Наш інститут цвіте, не в’яне
Течуть роки його мов кров
Він буде жити в нашім серці
Йому присягу ми даємо
На вірність прапору й завзяттю
За нього душі покладемо
Твоя величність всіх вражає
Душа твоя, як неба вись
Тебе, ми завжди прославляєм
В тобі всі помисли злились
Душею будем завжди линуть
До тебе і до стін твоїх
З війни повернемось і знову
Прийдемо ми на твій поріг
Бо Україна наше ненька
Ти завжди, завжди процвітай
А інституту ти як мати
Ну а для нас, ти рідний край
25.01.2004 (Яресько Я.М).
