Життя моє взяло початок
З тої далекої весни,
Коли мої мама і тато
Ще молоденькими були.
Я друга в них стала дитинка,
Бо першу Бог сестричку дав,
Але любов – ні, не хвилинка,
А цілий вік я відчував.
Ще й нині я це відчуваю,
Коли ті згадую роки.
І, наче знов, малий гуляю
Під мами дотика руки.
Ох, роки, роки, ви промчали
Й вже не повернетесь сюди.
Та ми не раз ще вас згадали
І всі дитячі ті часи.
І плач, і радість і спів мами,
Котрий для нас вона вела.
Те все до смерті буде з нами,
Бо береже серце й душа.
