* * *
Ты смотришь все. Я будто бы на трапе.
И слова нет. И горечь через край.
А жизнь идет по "Гауссовой шляпе":
Вот так вот - "здравствуй", а вот так -"прощай".
Прощай, прощай, чужой мне человечек!
Родней не встретила на жизненном пути.
Тот самый случай когда мне при встрече,
Набраться мужества - и поскорей уйти.
Ліна Костенко
* * *
Ти дивишся. А я вже - як на трапі.
І слів нема. І туга через край.
Життя іде по "Гаусовій шляпі":
отак от - "здраствуй", а отак - "прощай".
Прощай, прощай чужа мені людина!
Ще не було ріднішого, як ти.
Оце і є той випадок єдиний,
Коли найбільша мужність - утікти.
