Я - ворон, я - морок,я - Одін, я - птах :
Такий одинокий,такий одноокий,
Такий заскорузлий у днях і в літах.
Мій голос у травах блідих та високих,
Мій клекіт юнацький ,що я загубив
У дикім магніті земного тяжіння,
Коли ще літав, коли жив на розрив.
А нині лиш розпач - старе шамкотіння.
А нині немає ні жил, ані сил,
Немає нікого, немає нічого.
У снах чую шерех прабатьківських крил
І бачу усмішку Гайвóрона-бога.
Живу лише в снах, поза сном я не є,
Земне все - чуже, а небесне - моє.
Земне все - низьке, а небесне - високе,
Щасливий лиш той на Землі, хто безокий.
Щасливий лиш той на Землі, хто не бачить
Щоденних паскудств і підміни всіх значень
У нотах, словах, в почуттях та у вчинках.
Все людство - обгортка, але без начинки.
Я - Одін, я птах – мої діти хмаринки,
Їм обрій небес замість хліба скоринки,
А людство хай тоне у теленовинах,
У брендах, сушарках, і пральних машинах.
дякую,радий, ви у мене рідкісний гість 
Щасливий лиш той на Землі, хто безокий.Філософський зміст. 
