Дві чаші з незнаним напоєм
Стояли в кутку на столі,
У кожній із них – своя доля,
Що дана в житті на Землі.
Напій в чаші першій – прозорий.
Вода, наче чистий кришталь.
Це щастя, куди ведуть зорі
І стелиться стежкою біла вуаль.
У іншій – напій каламутний,
Вода, наче з крапель дощу.
Це шлях і печалі, і смутку,
Страждання, скорботи, плачу.
Дві чаші різниці не знають,
Їх випить судилось до дна.
Важливо збагнути, чому втрачаєш…
І оцінити дарунки життя.
