Да возвеселится пустыня жаждущая да процветет, яко лилия…
и в жаждущей земле источник воды будет…
( Пророчество Исаии, гл. 35)
Ще пращури наші традицію мали –
Житло біля річки своє будували.
Бо знали напевно: вода – це життя,
Без неї немає у нас майбуття.
Без неї не можуть ні звірі, ні люди,
Рости й розвиватись нічого не буде.
І рідкісні краплі в спекотній пустелі,
І дощ довгожданний на наші оселі,
І злива потужна, й глибока криниця –
Це водна стихія то служить, то злиться.
Рослину полиє, що ледь животіла,
І кожну клітиночку нашого тіла
Здоров'ям і молодістю обдарує,
Красу і енергію нам подарує.
Могутня і сильна стихія оця!
Підвладна вона лиш законам Творця.
Чудесний закон – кругообіг води,
Могутнього розуму справжні плоди.
Сніжинка і лід, і живильні краплини,
І сивий ранковий туман при долині…
Усе це – вода, дорога і безцінна,
Це спрага життя, вона – вічна й нетлінна.
Наташенька,ты так коротко и полно описала ценность и важность воды для жизни на земле..))
Да ещё и умудрилась показать воду во всех её проявлениях - замёрзлую.талую,стихийно-природную..
Интересно вышло..))
Спасибо,солнышко,за оригинальное стихотворение.))
ЮНата відповів на коментар СОЛНЕЧНАЯ, 05.08.2019 - 23:58
Дякую, тезко! Дуже приємно. Вибачаюсь, що із запізненням. 
