Щось завмирає у душі
Коли звертаюсь думкою до тебе опівночі
Коли не знаю де,
Коли ти не зі мною...
Лунає крик сови в тиші
І жовтий дим тривоги зазирає в мої очі
А час повільно йде
І не дає спокою...
А осінь знову вкоротила дні -
Ізранку сонце ясне пеленає у серпанок
З туманів, із дощів,
З чорних хмар сумних думок...
Тебе я бачу, наче в сні,
Зігріти хочу і цілую руки. Наостанок,
Сказати щось хотів -
Та не зумів... Фатум... рок...
