"Ти чого це розкричалась?"- запитав у Жаби Рак.
Бо чого ж отак кричати, зрозуміть не міг ніяк.
Та не знав той неборака, що чекає там на Рака.
Жабу вибрали за старшу... ото ж стала керувать.
Так на всіх вона кричала, що назад поп'ятивсь Рак.
А Лини на дні сховались, Краснопірки поховались.
Навіть Щука змовкла й Лящ. Став Йорж колючим.
Сердивсь, бач. Навіть Коропець мовчав.
Ви погляньте! Придивіться. Ой, яким вже став
той став!
Риби в ньому всі мовчать, тільки Жаби там кричать.
Часто й ми буваєм схожі на тих Жаб крикливих. Так!
Як дають нам керувати, коли ми не знаєм як.
Десь так і є. 
