Коли мене ти цілував,
Всміхався Місяць із-за хмари.
Цей епізод він смакував,
Забув зіркові часті чвари.
Він не один, і не самотній,
На небі зірки всі його,
Та настрій в нього чомусь смутний,
Він безпорадний всеодно.
Вечірня зіронька найкраща,
Та недоступна серед всіх.
Хоч за красою значно вища,
Її краса все ж не для втіх.
Не перетнуться їх шляхи,
Не зможе він її обняти.
Він просто годен в пастухи,
І лиш на відстані кохати...
Не взнає він цілунок з медом,
І не відчує стиск руки.
Хоч він найстарший серед неба,
Гнітить все ж пустка навкруги...
------------------------------------
Натисніть на картинку
