Здавалось, що більше не жити,
Життя зупинилось на раз.
Плакати тільки й тужити,
Це був серця наказ.
Здавалось, що все не цікаве,
Алкоголь рани гоїв.
Та якось ще йшли справи,
І осад тихенько сидів.
Усе якось перемололось,
Роки вбирали своє.
І почувся знайомий голос,
Це було щастя моє.
Думала, вже не зустріну,
Гадала, воно загубилось.
Та й після ножа в спину,
Воскресіння навіть й не снилось.
