Ніколи не думала я,
Що прийде до нас ще війна,
Що гинути будуть сини,
Цвіт нації, їм би рости!
Ніколи не думала я,
Яке страшне слово"війна".
Воно викликає в душі
Страх й стогони нелюдські.
А ще кров і рани пекучі,
І постріли неминучі,
Думки передсмертні , прощальні,
І подихи уже останні.
Я хочу це слово забути,
Ніколи, ніколи не чути.
Хай буде лиш мир на землі!
О Боже, тебе ми благаємо всі!
