Бажання ховалося в кінчиках пальців:
- В якому я зараз, ти спробуй, вгадай?
Стрибало в долоню, як сонячний зайчик:
- Не зловиш! Не зловиш, казало, шукай!
З долоні стікало вином на зап'ястя
І звідти мені шепотіло: я тут…
За ним усе вище біжу: стій же, трястя!
Я ледь не зловив його в кінчиках губ.
З-за вушка воно навертало до мене,
Прикрите від погляду пасмом волосся
- Я ще не твоя… Не твоя наречена…
Ти справді ще хочеш, щоб все відбулося?
В безпам'ятстві падало ніжно на груди,
І мліло, зігріте теплом усім серця...
Звичайне кохання — справжнісіньке чудо
Шукай, не здавайся, не кидай, не сердся.
