Чи є щось краще на землі,
Як віра й правдонька святая,
Земля у вишивках полів
І неба тиша, як світає,
Й той шепіт стиглих колосків,
Що з вітром в полі розмовляють,
Й безсмертна слава козаків,
Й знамена, що на вітрі грають?
Нема й чарівніших пісень,
Як наша пісня й солов’їна,
Й Дніпро, що віддано несе
На хвилях долю України!
Чи є в світах такий народ,
Щоб так умів життя любити,
Найвищу має з нагород –
Уміння честю дорожити?
Немає й кращих трударів,
Аніж народ мій, незборимий,
Що був у кожнім з таборів,
Та всіх не перехоронили,
Бо українства й волі дух
Тримав його у непокорі,
Він переміг свою біду,
Не дався знищитись під корінь.
І хай скрегочуть вороги –
Не панувати їм над нами,
Хоч оточили навкруги…
Крим і Донбас, мов під цунамі.
Та внуки славу понесуть
Про Україну незалежну,
В єднанні є найвища суть,
Тоді можливості безмежні.
Нема дорожчої землі,
Як наша, зрошеная кров’ю,
Її Всевишній нам зберіг
І нас нагородив любов’ю!
12.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).