Як шукатиму шлях
Із новими стежками –
Щось лишилось між нами,
Щось застигло в очах…
Як брестиму слідами,
Там де нові світи –
Не дозволь лиш піти…
І кричатиму в ніч:
« Відпусти, не тримай!
Я загублюсь нехай
Серед інших облич…»
Я пручатимусь…Ти
Не дозволь лиш піти…
Я чекатиму вечір,
Аби зникнути вранці…
І далекі дистанції
У тумані доречні,
Не такі небезпечні –
Надто важко знайти…
Не дозволь лиш піти…
Не дозволь лиш піти…
