У небо синє-синє,
Злетів мій синій птах,
Сховався за хмарину,
Осиротів мій дах.
Злетів, тепер немає,
Лиш неба синява,
Мабуть в чужому краї
Гніздо собі звива.
Увись дивлюсь до болю,
Хмарини та зірки,
Ту пташечку з тобою
Кормили ми з руки.
Та все змінилось скоро,
Кохання вже нема
Зі мною ти не поряд,
Не радує весна,
Навколо як раніше,
Цвітуть рясні сади,
Чому ж ти, синій пташе,
Вже не спішиш сюди?
невимушено й замріяно
