Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ярослав К.: Чашка - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 06.07.2018 - 19:36
Як же важливо берегти цю чашку кожання не пошкодженою усі роки спільного життя...
Ярослав К. відповів на коментар Любов Іванова, 09.07.2018 - 23:10
...а це дуже кропітка робота... дякую.
Коток Оксана, 05.02.2018 - 12:59
Тримаймо міцніше незламну кохання чашку - гарний заклик! Любові Вам , удачі і натхнення
меланья, 04.02.2018 - 12:48
Коли у руках затремтіла ця ніжна чашка, і сумніви в сіре фарбують для нас світи, а ти на світанку мені принеси ромашки, і я зрозумію... що всесвіт для мене - ти. Ярослав К. відповів на коментар меланья, 05.02.2018 - 00:26
Коли у руках ржавіє залізна чашка,Напільником я акуратно іржу зітру, А потім, візьму й розмалюю її в ромашки, І буде сюрприз коханій моїй "к утру"... меланья відповів на коментар Ярослав К., 05.02.2018 - 00:36
Чому це вона ржавіє і буде потерта "к утру" Наташа Марос, 03.02.2018 - 15:11
Мені прочиталось, бо хочу такої чашки -А хто б не хотів... покажіть но мені його... Коли розкололась вона, так буває важко - Не стулиш, не склеїш... і більше нема твого... Мені прочиталось... Дякую за чудового вірша!!! Ярослав К. відповів на коментар Наташа Марос, 04.02.2018 - 21:42
Приємно, Наталко, що ви так уважно читали,Що ці почуття Вам знайомі, це видно з віршів. Хай буде ця чашка хоч з глини, а хоч - із металу, Аби лиш була вона ціла, без тріщин і швів... Наташа Марос відповів на коментар Ярослав К., 04.02.2018 - 21:50
То Вам не здалося - умію потроху читати...Нехай... не збулося усе, що хотіла - пусте... А Бог таки є, бо просила я розуму дати... Почув... і дарує колосся мені золоте... Світлана Моренець, 03.02.2018 - 11:37
В цьому розмірі і стилі писати нелегко, та Ви гарно справились. Мудро про кохання – люблю таку лірику.
Ярослав К. відповів на коментар Світлана Моренець, 04.02.2018 - 19:10
Дякую, Світлано, приємно, що подобається, хоча, насправді, недоліків тут вистачає, ще вчитися й вчитися...
ЮНата, 02.02.2018 - 23:33
Та ще й пам'ятаймо, вона не залізна, одначе,А дуже тендітна, з крихкого, тонкого скла... Образлива фраза, об стінки вдаряючись, плаче... Дай Боже, щоб чаша лишалася завжди ціла!!! Взаємна любов же засвітить теплом-промінням, Терпляче розтопить обставин важких каміння... Ярослав К. відповів на коментар ЮНата, 04.02.2018 - 19:01
Залізна, скляна чи з фарфору - то не суттєво,Потребу в належному догляді мають всі. І навіть якщо і справді, вона металева, Тримаймо її якомога міцніше в руці! Дякую, Наталко, за глибоке розуміння! Ярослав К. відповів на коментар MuzaStar, 04.02.2018 - 18:55
Кто-то же придумал... И фото кто-то смастерил...
ТАИСИЯ, 02.02.2018 - 19:27
Про кружку железную - много писали..."Выпьем с горя - где же кружка?" А вот чашка железная - редчайший сувенир! В семью она приносит прочный мир! Ярослав К. відповів на коментар ТАИСИЯ, 04.02.2018 - 17:28
"Про кружку железную много писали"...Что чашки, что кружки, да пусть хоть пиалы... Сосуд свой любви ты покрепче держи, Чтоб не было в нём ни спиртного, ни "ржи"! (Ты только с последнего слова не "ржи"))) Спасибо, Таечка Олена Жежук, 02.02.2018 - 19:04
оо.. щось новеньке у вас... гарно смакує, тобто читається. Цілої вам чашки-кохання!
Ярослав К. відповів на коментар Олена Жежук, 03.02.2018 - 00:55
Приємно, що до смаку . Навзаєм, Олено!
|
|
|