Білет в руках, пустий перон,
і хтось вже інший. полетів в нікуди.
А в мене знов пустий вагон,
чи є на світі ті веселі одинокі люди?
Я хочу знов відчути невагомість.!
Згадати як було , як серце билось.
Але чомусь неправильна свідомість.
Та і у правді правди не лишилось.
Чи справжні цінності залишились в любові,
де вірність , щирість? Так щоб назавжди!
І відголос мовчання, навіть у розмові,
одне кохання, а не лише його сліди.
Я хочу знов відчути невагомість.!
згадати все, як серце билось.
Та в серця сил вже не лишилось,
воно ще трохи існувало. Серце Зупинилось….
