Стоять величаво , застигли в журбі,
Колони Базиліки давній…
Проблеми століть накопили в собі –
Минуле… в історії марній.
Відлуння набігів – безмежжя руїн:
Від Таврів - до злобних аскерів…
Гордились постоєм, християнством своїм
І величчю зведених мурів.
Тут двадцять століть вирувало життя…
Від греків до Другого Риму:
Візантія пропала – пішла в небуття
В період Великого Злому.
Були тут палати, театр, мавзолей…
На площах вітали свободу!
Вони відхрестились від інших ідей –
Довіра – то кара народу!
Імперії рушаться… горе … біда!
Не знали, що може так бути?
Немає на мапі…На землі – лобода
Від Другого Риму... Покути!
Міщани клялись, захищати свій дім,
Свій рід до остатнього вдиху,
Сліпе Православ’є… з пороком своїм
Здалося прийдешньому лиху.
Колись тут кувалось і наше буття –
Тривала облога пів року…
Святий Володимир… Віру прийняв
І царській заложниці… руку.
Вогнем і мечем, він заставив киян
Молитись єдиному Богу:
Державу скріпив…і розбрат слов’ян!
Славетну предбачив дорогу.
В руїни закутий цей свідок земний,
Сподвижник великих подій.
Русинам абетку сюди привезли
Монахи Кирило й Мефодій.
Нічому не вчать нас пройдешні часи,
Немає пророків в державі!
Чи міг би повірити херсонесит,
Що лишаться з міста канави?
Засіли в Престольній КГБешні раби!
Призиви до Третього Риму…
Імперію крушать! Безплідні плоди
Від скріпив… анексії Криму.
Руїни… Руїни… Довкілля німе…
На вспомин, нащадкам наука!
Бо розум Господь в росіян відійме,
Якщо не відбудеться злука!
Безжалісні хвилі, так берег гризуть –
З Херсонеса злизали третину…
На пам’ять братам! Що безрадісна путь:
У славі прожити... і в безслав’ї - загинуть!
вірш гарний, праведний сюжет, є багато цікавих образів, особливо сподобалося: "Володимир... Державу скріпив…і розбрат слов’ян!" а таки праведно... чез християнство попав вірус інтриг і чубанини...
...але є чимало русизмів у тексті - вказувати не буду - все одно не виправите...
Гарно і скорботно. Дуже шкода, що Український народ мало або ничого не знаює своєї, корінної історії, майже не розбирається в політиці. Ідуть по течії лукавстства і брехні. І тому несчасні і знедолені. Але продовжують довіряти яничарам і ворогам.
Довіра – то кара народу! Лучше не скажешь.
И хочется вспомнить голодных собак, которым «щедрой рукой», брошена обглоданная кость. Меж собаками начинается битва на смерть, а «щедрая рука» смакует. Унять голодных псов можно, лишь накормив их. Между человеком и животным есть разница. Унять вражду меж людьми можно лишь в случае, когда человек и «щедрая рука» находятся на одном умственном уровне, другого не дано!!! Управляют стадом, сотрудничают равные, отсюда – ВОЙНА И МИР.
Творческого Вам вдохновения!
Cap відповів на коментар Маргінал, 28.02.2018 - 18:15
