Ти моїх не лякайся віршів,
Може деколи в них є щось лишнє,
Та повір, що є ніби щось вище,
Не поет, а душа їх всі пише.
Є часи коли слово рядками лягає,
Так легенько, як дощик весняний,
А буває, що як не старайся,
Його з місця не зрушиш і краном.
Якщо серце й душа співають,
З під пера йдуть рядки веселі,
А коли все затягне туманом,
Песимізм крізь слова виглядає.
Ще мій настрій залежить від тебе,
Якщо ти веселишся - радію,
Серенади співати я хочу,
А похмура сидиш, то сумую.
В тебе голос такий приємний,
Він тебе видає, як барометр,
Обманути мене не зможеш,
Я душею твій сум відчуваю.
Така вона Дуща - відчувати вміє...flo12: 
