Впав листочок сухий на пожовклії трави,
Вітер дощик приніс і хмарки кучеряві.
Десь заграла осіння мелодія скрипки
І струмки по шибках потекли наче ріки.
Я у літо, туди де тепло серцем лину,
А за вікнами осінь малює картину.
Припорошені листом ліси, сквери, луки,
Вже пташині пісні голосять про розлуку.
Полетять вони скоро в далекії далі
І полишуть свій край у глибокій печалі.
І хоч тепло там буде, та то є чужбина,
Ось така їхня доля не легка пташина...
Не повернуться всі, бо не всі доберуться,
У дорозі життя не одні обірвуться.
Буде край їх чекати до рідного дому,
Переборять вони дикий страх свій і втому.
І як сонячні промені землю зігріють,
Як поля дивним килимом зазеленіють.
Наші друзі в лісах защебечуть пірнаті,
Знов співають птахи - ми від щастя багаті...
- чудово переплетені змішані почуття радощів і любові 
