Клин журавлиний закружляв у небі.
Курличуть друзі звучи мене в даль.
Та тільки сонце тьмяне, бо без тебе.
На серці смуток чорний, як вуаль.
Зриваю квіти, падають під ноги,
Іду, бреду-шукаю забуття.
Та бачу всюди тільки ті дороги,
Де ти клялась кохати все життя.
Зроблю я трунку чарівного,
Гірку печаль зіп"ю до дна.
Мене не буде більш сумного,
Лиш тінь моя завжди одна.
