Сьогодні знову згадую тебе,
Вдивляючись в краплини дощові,
У сльози тих засмучених небес,
В зажурений без тебе сірий світ.
Тривожать душу згадки, почуття,
І все розмите, сіре. Я сама.
А сенс усякий втратило життя,
Так пусто, бо тепер тебе нема.
Ти так далеко... Котиться сльоза
З очей, з очей сумуючих моїх.
І плаче дощ, і плачуть небеса.
Я не почую голос твій і сміх...