Промовчу й не здивую тепер новинОю (за мотивами вірша А. Ахматової)
Ничего не скажу, ничего не открою.
Буду молча смотреть, наклонившись, в окно.
Как-то раз и меня повели к аналою,
С кем - не знаю. Но помню - давно...
Из она моего вижу красные трубы,
А над трубами лёгкий клубящийся дым.
Но глаза я закрою. И нежные губы
Прикоснулись к ресницам моим.
То не сон, утешитель тревоги влюблённой,
И не тихий привет ветерка...
Это - ранивший душу взглянул напряжённо,
Так ли рана, как прежде, ярка.
_ " _
Промовчу й не здивую тепер новинОю.
Нахилившись, дивитимусь мовчки в вікно.
Повели якось раз й мене до аналою,
З ким - не знаю. Було це давно...
А з вікна мого бачу червонії труби,
І над ними легкий клубочиться там дим.
Але очі закрию. До вій ніжні губи
Доторкнулись цілунком легким.
Це не сон, що розрадник тривоги закоханій,
І не тихого вітру привіт...
Той, що душу поранив, дивився сполохано
Чи і досі ще рана ятрить.
ОЛЕЧКО,
Якщо "за мотивами" - то це довільний переклад і Вам не обов'язково передавати текст оригіналу буквально і дослівно. Якщо Ви заміните деякі слова в процесі перекладу, то й ритм буде більш досконалий...
"За мотивами" означає, що Вас надихнув твір Ахматової і Ви можете написати своє бачення тієї ж теми... Це моя думка, а Ви можете її сприйняти, а чи ні...
Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оля, рада бачити тебе. Я пам'ятаю, саме ти мені про це розкзала.Але не можу втриматися, щоб бути як можна більше до оригіналу. Я обов'язково прислухаюся до порад.Дуже прошу перейти на ти.
Не знаю, як кому, а я читаю з великим задоволенням. Головне - передані достовірно почуття 
Молодець, Олечко. Я тобою пишаюся 
