Або корону розум почепив-
З солодкої брехні отруту пє,
Або мій зір чарівне зілля пив,
Те,що любов закоханим дає.
В тім зіллі таїнство алхімій-
В нікчемності божествене вбачати,
З безформених створінь ліпити херувімів,
Схожих на тебе й весь час їм пробачати.
Зір хоче розум обдурити-
Келих солодкої отрути налива,
Бо знає він як розуму годити.
А розум п'є по-царські,п'є до дна.
Любов- отрута,і цю отруту випити не гріх,
Бо очі перші п'ють,тому й грішніші всіх.
