Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артем Хвиля: Монах у келії своїй молився - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Feniks, 15.02.2016 - 22:28
на мою думку, автор перечить сам собі "нам, смертним бува так важко розібратись, що від лукавого,а що від Бога.В цьому й причина наших душевних трагедій."по-перше він говорить, що людині важко розібратися в самій собі,а сам же береться озвучувати думки самого Бога... а по-друге ви кажете, якщо Іван щиросердно любить усіх жінок, у межах, принаймні, країни (такий він велелюбний), і ціле життя буде ходити і, як по вашому: "любов до жінки-найсвятіша пристрасть людям дарована Богом", і перечпокувати їх з любові, з дарованою Божою пристрастю, то він попаде в рай? як по вашому? Артем Хвиля відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
По Вашому , якщо у людині є пристрасть до жінки, то він обовязково як колгоспний бугай кадється на все, шо рухається. А хіба не може бути пристрасть до однієї - єдиної жінки? Знаєте, одні бачать лише калюжу, а інші небо, що в ній віддзеркалюється.
Артем Хвиля відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Але ж коли б не було кохання - рід людський би перевівся!
ПВО, 14.02.2016 - 01:55
Не знаю, чи варто писати, зважаючи на Вашу тверду позицію. Але маю претензії до подання людьми питань ставлення до Божої любові. Завершальні слова Вашого вірша дійсно актуальні. Але приземлене людське розуміння завжди мішає безумовну любов до ближнього з еротичною любов'ю до особи протилежної статі. А особливо монах - це людина, котра відмовляється від еротичного життя, присвятивши свою душу і тіло служінню Богові. Покладаючись на Святе Письмо, упевнено припускаю, що Боже дорікання Вашому персонажу були б переважно з приводу допускання в свої сни видінь, що терзали його вірність власній же обітниці. А коли б Ви бажали підняти пріоритет любові над іншими цінностями, слід би було вигадати інший сюжет. Наприклад, левита і священника з Ісусової притчі про доброго Самарянина. Ті два персонажі дійсно відповідають останнім словам Вашого вірша. Бо їх ритуальні служіння переважили любов до людини. Отже, Ваші слова, що відмова від еротичної любові є гріх - протирічать Божому Слову. Єдиним аргументом в Вашу користь є настанови Апостола Павла служителям, котрі не можуть втримуватись від сексуальних бажань - женитись, аби не розпалятись в страстях. Дякую. Артем Хвиля відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
З ведикою повагою до Святого Письма, вважаю що люди вельми часто у свої вчинках керуються не ним , а своїми земними пристрастями. А трагедія монаха і його гріх в тому,що він Богоугодними справами прагнув подолати любов до жінки-найсвятішу пристрасть людям даровану Богом.Ну,таким ось був недосконалим той монахЩиро вдячний Вам за Вашу небайдужість до мого вірша. Finist, 13.02.2016 - 22:50
Оригінально і неоднозначно Думаю, що ця любов була ілізією, спокусою від лукавого, пристрастю, яку монах зміг в собі погасити. Справжня любов (а вона від Бога) ніколи не перестане (1 Кор. 13, вісім) Готовий прийняти аргументи у відповідь... Сергій Артем Хвиля відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сергію, нам, смертним бува так важко розібратись, що від лукавого,а що від Бога.В цьому й причина наших душевних трагедій. А втім, сказане у вірщі - моя cуб'єктивна думка думка.
Анно Доміні, 13.02.2016 - 22:04
Цікаво, на чому ви тут ставите акцент: на любові (коханні) до жінки чи на тому, що усі оті праведні діяння монах робив, по суті, не для Бога, а для себе - бо не Бога любив, а сподівався заробити собі щось від Всевишнього? Тобто, зрештою, від мирської любові відмовився, а небесної так і не здобув...
Артем Хвиля відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не всі вчинки людей можна однозачно оцінити - поступив вірно чи не вірно. Але, коли чоловік відрікається від своєї любові до жінки в ім'я будь чого, вважаю, він бере гріх на душу. Бо ж це святе почуття дароване йому Богом.Така моя, суто субєктивна думка.
|
|
|