Вже північ наступила на землі...
Затихло все під сяйвом місяця із неба,
Але в пітьмі, коли не чути пісні дня
Лунає музика чарівної принцеси Ночі....
І місяць слухає мелодію ось ту,
І просинається усе, що спало в світлі
Й танцює танець свій чарівний і містичний,
Наводячи на всіх людей безжурні сни.
Земля ожила в новім світлі,
Ба, навіть вітер більш легкішим став
А десь горить вогонь, так весело й яскраво,
Скликаючи всіх жителів нічних в танок.
Крізь шум листви вже чутно нові ноти
Й прекрасні відьми починають танок свій
Звабливий й пристрасний, танцюють про кохання
Простого парубка й володарки нічної пори
Усе навкруги завмирало під прекрасні звуки
І насолоджувалось рухами прекрасних тіл...
Заховані для сонця, жителі нічного часу
Всі слухали акорди музики пітьми
Та тільки Сонце промені опустить з неба,
Той танець припиняється умить.
Усе стає таке, як було вчора,
Чекаючи своєї миті, щоб ожити враз...
***
І ви, прислухайтесь у ніч прекрасну
Й почуєте,як вітер донесе легенькі звуки тут...
Ви зрозумієте - що звуки ті - мелодія таночку,
Що відьми десь танцюють серед тьми...
