Ляжу горілиць
до неба,
І сльози крапають
до скронь,
Я хочу прилинуть
до тебе,
Не можу, пішла
Любов…
В гаї, де солодка
суниця,
Цілує в світанні
росу,
Де сонце барвисте
і тепле,
Ще жевріє на
бузину,
Де пахне медом
і раєм,
Де бджоли гудуть
у траві,
Де ми з тобой
цілувались,
При ранішній теплій
зорі.
І посмішка добра,
ласкава,
В тумані незримо
мовчить…
Мовчить любов на
світанні,
Лиш пісня в душі
бринить,
Коли гіркотою
у тузі,
Коли сльозою
в тіні,
Або просто спогадом
в лузі,
Як гарно жить
На землі.
У молодості
і коханні,
У розкоші гарного
дня,
Нажаль не всим
На прощання,
Написана доля
ясна.
