Біленькі хати посіріли
І повалялися тини.
«Сини сердешної Украйни…».
Бандити ви, а не сини!
Живете радо на чужині,
А при тяжкій, лихій годині
На Батьківщину знову рветесь,
Тільки як хвіст притисло молитесь.
Князі, гетьмани, предки славні!
Чи ж ви боролися за те,
Щоб неньку нашу Україну
Вважали в світі за пусте?
Згорнулася козацька кров.
По-руськи владарі глаголять.
«Покращення идет» - говорять.
«Народ украинский, все будет хорошо!».
До дідька лисого хай йде
Теє покращення прокляте!
В людей в кишені дуля з маком,
У них – мандати депутатів.
Зітруть із мапи Україну
Тії «сердешнії сини».
І славні предки гетьмани
Даремне в землю полягли
За назву горду – Україна.
Пробудиться од сну столітнього
Вільнолюбивий наш народ.
Повалить владу цю бандитськую,
І запанують мир й добро!
