З мене віршиків писака,
Як з попа мого собака.
Зранку встану і радію –
Для попа вечірню грію.
Вийду, стану на порозі –
Пес мій гавкає в тривозі.
Піп вже лупить в свої дзвони –
До схід сонця тре ікони.
Що за день сьогодні? Празник?
Чи в попа є свій показник?
В понеділок хіба можна
В дзвони так гатить тривожно?
А! – це може все для мене?
Піп вже править анафему -
Через річку, крізь простори
Облітають помідори,
Обривають зеленці,
Мчать до мене звуки ці?
Подивись ти на годинник –
Чи співав в тебе вже півник?
Чи придумав може й сам
Календар церковний в храм?
Чи кум твій в дзвони тренувався,
З будуна служить подався?
Чи ти дзвін новий придбав
Тестувать часу не мав?
Як звучить він? – В унісон?
Як людям сниться святий сон.
Ляж поспи ще в тепле ліжко,
Хай мій собака поспить трішки
Дай ти людям відпочити,
Понеділок пережити.