Співай собі, мій коханий, з ножем у горлі.
Я знаю, ти вмієш - голосно, не фальшиво.
А я тобі на зап'ястях червоних горлиць
і чорних хрестів голодним пером нашию.
Танцюй собі, мій коханий, з ножем між ребер.
Ти кращий з усіх - ти краще за всіх танцюєш.
Боги, як горох достиглий, дощі тереблять.
І згадують смертних ламкі імена всує.
І губи тремтять, і свічка в передпокої.
І рвуться зі скронь імен твоїх сорок дев'ять.
Ну що, мій коханий, що ти, у біса, скоїв?
Ножі у тобі ніжніші за орхідеї.
Співай собі і танцюй собі, мій коханий.
Хто ввірує в біль, як в музику, той спасеться...
А я у тобі так пристрасно застрягаю
як ніж у горлі
як ніж між ребер
як ніж під серцем.
...ого..
ваші слова не перестають дивувати , вражати і лікувати (хто ввірує - той спасеться)
І ножі ніжніші за орхідеї ...хтось скаже - фартить , хтось буде обходити такі пристрасті за сотні миль, але скільки ж почуття і життя в цих переживаннях !
Браво !!
Мая Безіменна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А мій коханий тепер каже,що я хочу його вбити. От і поясни йому,що це не так Дякую
Дякую 
