Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): Вибір - ВІРШ

logo
Ганна  Верес  (Демиденко): Вибір - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Персональный ЧАТ Enol
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Вибір

Ганна  Верес  (Демиденко) :: Вибір
							Тікають  сни
							Щоразу  серед  ночі,
							І  в  цім  Росії  
							Є  біда  й  вина,
							Її  найбільший  
							На  сьогодні  злочин,
							Що  між  братами
							Бувшими  війна.
				
				Він  із  Росії,
				Аж  із-за  Уралу,
				Прибув,
				Щоб  заробити  грошенят,
				Бо  вдома  син  –
				Єдиний  син…  вмирає.
				Мов  грім,  слова
				Щоденно  ці  дзвенять.  
				Його  коріння
				В  землях  України,
				Там  навіть  часом
				Влітку  гостював,
				І  під  акорди,
				Ніжні,  солов’їні,
				Уперше
				Українку  цілував.
				
				Він  знову  тут,
                                Та  з  іншою  метою:
                                Тепер  Росії –
                                Доблесний  солдат
                                Ішов  на  «укрів»,
                                Щоб  Донбас  відстоять,
                                Російськомовним
                                Більше  прав  надать.
                             	Та  у  війни
		  		Свої  на  все  закони,
				Її  шляхи
				Важкі  і  непрості.
				Не  зрозуміти  
				Правду  всю  такому,
				Хто  жив  завжди
				І  чесно,  й  при  хресті.
				І  ціль  його,
				Здається,  благородна:
				Урятувать 
				Прийшов  своє  дитя.
				Для  батька  це –
				Найвища  нагорода,
				Не  пошкодує  
				Він  свого  життя.
		
				Донбас   гримів…
				Там  вибухи,  мов  грози,
				Вогонь  і  дим
				Змішалися,  і  кров…
				І  на  воєнній,  
				Надскладній  дорозі
				Зустрів  свою…
				Найпершу  ще  любов.
                                Вона  бійців
                                Як  медик  рятувала
                                Й  сама  потрапила
                                До ворога  в  полон,
                                Красою  й  простотою
                                Здивувала.
                                Згадав,  як   пив
                                Любов  з  її  долонь.
	  			
				Тепер  зустрілись
				Їхні  знову  очі,
				Уже  по  різні
				Боки  барикад,
				І  почались
				Безсонні  довгі  ночі:
				Вона  намітила
				Будь  що  відціль  тікать,
                     		А  він  боявся
                         	Втратить  її  знову,
                     		Зізнатись  іншим
                    	 	Теж  якось  боявсь.
                    		Одне  його
                                Тепер  безмежно  тішить:
                     	 	Вона  тут  є  
                     	        І ворог,  і  своя…
			
				Життя,  ти   справді  
				Дивне,  загадкове,
				Й  душа  людини  
				Завжди  у  труді.
				Ніколи  не  кажи  собі:  
				«Ніколи»,
				Щоби  не  каятися  
				Богові  тоді,
                    		 Коли  постанеш  
                    		 Сам  на  роздоріжжі:
                   		 І  так  –  негоже,  
                   		 І  додому  –  зась,
                   		 Й  ніхто  уже  
                    		 Тобі  не  допоможе,
                    		 Немов  петля  
                     		 На  шиї  затяглась.
				
				Він  вибрав  шлях,  
 				Не  перший  і  не  другий,
				Хоч  так  манили  
				В  прірву  почуття.
				Не  міг  над  ними 
				Допустить    наруги,
				І  на  кону  
				Стояли  знов…  життя:
                    	        Його  –  одне, 
                   	        І  сина,  теж  одненьке,
                    	        І  полонянки-жінки,  
                    	        Що  кохав,
                    	        Й  для  нього  стала  
                    	        Україна  –  ненька.
                    	       «Врятуй  її,»  –  
                    	        Він  Бога  вже  прохав. 
		  	
				Тепер  він  знав:
				Його  земля  –  Вкраїна.   
 				Із  діда-прадіда.  
				Проріс  у  ньому  ген?!
				Не  хоче  більше  
				Жити  на  колінах  –
				В  Росії  ж  він   
				Напівабориген…
                     	 	Війна  завжди  
	         		Життя  чиїсь  ламає,
                     		І  землі  кроїть  
                      	        З  долями  людей,
                      	        Та  лиш  любов  
                        	У  світі  нас  тримає
                        	Й  життя  нове  
                      	        Для  кожного  гряде.
						30.03.2015.

						Ганна  Верес

ID:  579155
Рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата надходження: 05.05.2015 20:44:43
© дата внесення змiн: 06.01.2016 21:39:47
автор: Ганна Верес (Демиденко)

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (676)
В тому числі авторами сайту (8) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

РОЯ, 05.05.2015 - 23:49
12 Ви молодчинка, Ганно! give_rose 16 16 friends
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі. give_rose
 
stawitscky, 05.05.2015 - 21:11
Мені здається, це пережито і написано на одному подиху. Дуже талановито!
12 12 12 22 22 21 give_rose give_rose give_rose
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі! Так воно і є! Я Вам дуже вдячна. give_rose give_rose friends friends friends 19
 
vlarin, 05.05.2015 - 20:57
Цікава історія обдурених людей. 12 wink
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так! Дякую за розуміння і увагу до моїх віршів. give_rose give_rose give_rose 16
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: