|
Кимось надуманий сюжет,
І вигадані ролі...
Серед заповнених анкет,
Загублені паролі...
Кимось написаний роман,
Фінал, вже всім відомий...
Життя - це все лише обман,
А я тобі - знайомий...
Мить і ось уже читач -
Тримає в долонях книгу...
ТИ пробач, мені, пробач,
Не здолати, в серці, кригу...
Та лише десь є, вона
Із ароматами, ванілі...
Знов, лишається сама,
Між весняної, заметілі...
Між них, була лише любов,
Кохання гріло душу...
Та чомусь, я все знов і знов,
Її згадати мушу...
І лиш серце, все болить,
Та кровоточить, давня рана...
І як це знов, пережить,
Коли життя, суцільна драма?...
Ти налий, мені налий,
Смутку та вина п'янкого...
Бо давно вже, я не твій,
Нема мене... Все ще... Твого...
Нехай, буяє весна,
Він, давно, не помічає...
Осінь, осінь - лиш вона,
Спогадом відігріває...
ID:
576577
Рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата надходження: 23.04.2015 17:25:54
© дата внесення змiн: 23.04.2015 17:33:47
автор: Валерій Кець
Вкажіть причину вашої скарги
|
Дуже хитрі, дякую
Сумно та дуже щиро 
Дякую
