Безсонні ночі взимку й навесні -
Безжалісні й сумні.
Нема різниці - літо чи зима,
Коли в душі пітьма…
Бруньки розкрились - прояви життя,
І пагін, як дитя,
Хутчіш вирує сік берези знов
У глибині дібров.
З-під листя визирає первоцвіт -
Весни палкий привіт,
Та все одно, весна мені чужа,
Між нами є межа.
Проміння сонця, гнівне і палке,
Мордує знов мене.
Прогноз погоди, як небесний грім,
Роздратування, гнів.
Невже ніколи не відчую знов
Я до весни любов?
Чому весняний красень березіль
Знов провокує біль?
Насправді відповідь на все одна -
Ще й досі йде війна...
