він загортав у сон все що міг
і не хтів пускати тих, хто дарує болото
третій місяць, сам собі монах і пілігрим
третій місяць сам собі ікона і фото
хтось червоніючо щокий скерував казати
"до побачення, моя осінньо сумуюча самотність",
"бувай, моя перша, моя єдино цвітуча радість,
моя весна, моє літо, моя опора і моя гордість"...
після цього він полюбив всім казати "дякую"
а вона ненавиділа всюди слово "до побачення"
світ великий і світ наповнений талантами
свій чекає їх у снах, щоб це й не значило.
він повернеться до себе назад, у свій скит
або просто шукатиме те, що називають морем
попри нескінченно сонні зими і тисячі відлиг
вони змирились і як у пісні згадують
"може і добре"