/…він і вона (2) …/

він  загортав  у  сон  все  що  міг
і  не  хтів  пускати  тих,  хто  дарує  болото
третій  місяць,  сам  собі  монах  і  пілігрим
третій  місяць  сам  собі  ікона  і  фото

хтось  червоніючо  щокий  скерував  казати
"до  побачення,  моя  осінньо  сумуюча  самотність",
"бувай,  моя  перша,  моя  єдино  цвітуча  радість,
моя  весна,  моє  літо,  моя  опора  і  моя  гордість"...


після  цього  він  полюбив  всім  казати  "дякую"
а  вона  ненавиділа  всюди  слово  "до  побачення"
світ  великий  і  світ  наповнений  талантами
свій  чекає  їх  у  снах,  щоб  це  й  не  значило.

він  повернеться  до  себе  назад,  у  свій  скит
або  просто  шукатиме  те,  що  називають  морем
попри  нескінченно  сонні  зими  і  тисячі  відлиг  
вони  змирились  і  як  у  пісні  згадують
                                                                                       "може  і  добре"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569163
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2015
автор: Антон Геч