Я привид, що блукає у рядках,
забутий, але вічно молодий.
Я спокій у брудних думках,
Примхливий, але вже сліпий.
Я ненависть у серці і в душі,
зсередини усе руйную.
Я вітер, що блукає по воді
глухий, але все чую.
Я той, що спогади твої вбива,
лиш ті, що хочеш пам'ятати.
І той, хто мовчки промовля слова,
коли хотів ти просто промовчати.
Примушує замислитись... 
