Розцвіли навкруги ранні квіти весняні,
Невеличкі, тендітні, такі ніжні й духмяні.
Подих вітру холодний пелюстки лякає,
Лише сонце промінням голівки плекає.
Пролетить швидко-швидко весна й жарке літо
І не стане духмяного й ніжного цвіту.
А натомість прийдуть чорнобривці й жоржини розкішні,
Наче райдуги, айстри, що цвітуть дуже довго і пишно...
Рання юність моя відлетіла заквітчаним птахом
І забрала мене, де жила я під батьківським дахом.
Білим цвітом дівочим обсипалась в літо
І тепер поміж айстр і жоржин буду жити.
Своїм подихом теплим буду їх зогрівати,
Від негоди руками буду їх прикривати.
Хай цвітуть довгу осінь і сніжную зиму -
Я її зустрічать буду з ними.
