Життя без тебе порожнеча,
А з тобою сон прекрасний,
Ось чому мені щоночі,
Сняться пурпурові казки...
Адже сон цей- мрія,
У якому Ти зі мною,
І Ми щасливі...
Разом, назавжди...
Та все колись кінчається,
Сон зник,
Зі мною мрія...
І лишилась я одна...
Я просинаюсь, бачу правду
А ця правда-це ЖИТТЯ...
Не бути цьому життям,
А лиш солодкою брехнею...
Тому що не кохаєш ти Мене,
І від Мене надто Ти далеко...
А кохаєш Ти її, лишень її,
Ще більше за життя
А ти їй не потрібний...
Може тебе я більше не побачу,
Але шрам на серці залишився,
Навіть якщо зустріну свою долю Я,
Тебе ніколи не зрічуся,
Нікого як Тебе не кохатиму...
та нікого не кохатиму,
Тебе, тільки тебе...
Все життя...Не забуду...
Юлечка! Нехай тобі й надалі сняться пурпурові казки...Надії тобі. Борися за своє кохання. 
