Життя - дивна річ! Невже я тут. Я ще дуже маленька, але вже жива. Мамо, я так близько! Я всередині тебе, де тепло і затишно. Я знаю, що ти оберігатимеш мене. Я вже тебе люблю понад усе на світі! А ти любитимеш мене? Тобі, мабуть, цікаво якою я буду, який матиму характер, чи добре навчатимусь, чи буду щасливою. Не хвилюйся, я буду твоїм щастям.
Мамо! Незабаром ти відчуєш як б'ється моє серце. Я обов'язково стукатиму тобі, а ти ніжно гладитимеш мене через свій животик.
Сьогодні ти побачиш мене, тобі скажуть, що невдовзі з'явиться маленька донечка. Усі вітатимуть тебе. Мамо, ти щаслива?
А це, здається, голос тата! Як мені хочеться вас побачити! Мій татко, мабуть, сильний, високий, сміливий і головне любить нас.
Матусю, чому ти сумна? Чому ти плачеш? Що трапилось? Я відчуваю біль твого серця, як воно ось-ось вистрибне з грудей. Не плач! Я переживаю твій біль як свій!
Мамо, мамо! Навіщо ти вбила мене? Ти ж зруйнувала своє щастя. Ні, я не засуджую тебе, я люблю тебе. Я спостерігатиму за тобою з небес. Я впевнена, що ти зрозумієш. Зрозумієш, але буде запізно. Час не повернеш, але я знаю, що ти виправиш помилку. Я тепер назавжди частинка твого життя.