ВСЕВОЛОДУ СТЕБЛЮКУ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ
Звання мав, працю і сім’ю – живи, радій.
І міг радіть, у мережі собі сидіти.
Та як Майданом кулі понеслись, мов рій,
Кровавить стали наших хлопців і косити,
Прибув - від Бога ж лікар, поміч надавав
В золотоверхому Михайлівському храмі.
І багатьом тоді життя урятував -
Оперував, моливсь Христу і Його Мамі.
У Крим поїхав, вірив, що не відійде.
Нашим військовим помагав – потрібним чувся.
І ось АТО. І патріот в Слов’янську вже,
Як лікар тут і як боєць також відбувся.
Та справжнє пекло ждало у святкові дні –
Як відмічали незалежність України.
Під Іловайськом опинився він тоді,
Тут Гради били й кулемети, рвались міни.
Тут він відчув уперше, що таке війна -
Жорстока підла і зажерлива убивця.
Де полювання не на лося, кабана,
А на людей, і де тече рікою крівця.
Не так пішло щось. В пастку втрапив батальйон.
В кільці подвійнім опинився без підмоги.
І тут надія – коридор через кордон!
Бо наверху – така домовленість. На Бога!
Угода зірвана. Бійців палив вогонь.
Горіла техніка, солдат на часті рвало.
Не випускав кермо з міцних своїх долонь
Машини «Жужі» медик наш - і вийшов вдало
Із того розстрілу. Залишився живий.
До росіян попав в полон... в своїй державі!
Стрівся десантник-офіцер йому не злий,
Дав дозвіл рани обв’язать бійцям кроваві -
Бійцям Вкрани! Розумів свою вину.
Ходив професор і в‘язав, ковтавши зл́обу.
Футболку навіть розірвав нову свою,
Бо не було бинтів. Ішли ж вони на д́обу!
Бійців десь близько шістдесят тоді зібрав.
Що міг, зробив. Але життя не всім розквітло…
Медикам штатним він поранених віддав –
Десантник-ворог дав усім лежачим світло.
Лікар у Києві вже, нагород не брав.
Та те, що бачив і відчув під Іловайськом,
Він навіть ворогу відчути б не бажав,
Бо душу має чисту, людську, християнську.
Не просто лікар, Всеволод - герой тепер.
Скільком бійцям він дав можливість дальше жити!
І сам живий зоставсь, лиш біль за тих, хто вмер.
Він буде й далі потребуючим служити.
На світлині Всеволод Стеблюк третій зліва направо.
Ця війна відкрила, які прекрасні, героїчні люди в нашій Україні!
Спасибі Всеволоду і всім нашим героїчним хлопцям!
І Вам, Любо, подяка, що відкриваєте нам героїв.
Слава їм!
Це щастя, що є така людина. Що ця людина жива, і дарує життя тим, хто його вартий! Ви надзвичайно гарно, до глибини серця розповіли цю історію. Дякую!!!