В тобі ціле море відкритих сторін.
На згадку про мрії там є цикл днів.
В якому життя називали кіно,
Сказали, що тут вічно буде воно.
Сказали слова не розвіються в попіл.
Сказавши вони залягають на дно.
Так краще писати в пориві думок.
Про люті погрози та теплий дзвінок.
В тобі цілі строки до серця землі.
З якої розквітнуть трави рясні.
І не загине коріння у ній.
Де є ти там і де є твій дім.
